Внимание!!!

Монографія присвячена вивченню семантико-прагматичних аспектів організації одного із найвизначніших творів Івана Франка – роману «Перехресні стежки» (1899–1900 рр.). Вперше в українському мовознавстві застосовано комплексний функціонально-комунікативний, риторично зорієнтований підхід до аналізу змістової складової конкретного художнього твору. Використані методи, методики і прийоми динамічного антропозорієнтованого підходу до україномовного художнього тексту. Виявлені основні стратегії й тактики вербальної інтеракції учасників текстового спілкування, найважливіші комунікативні позиції головних героїв роману, причини їх комунікативних перемог і поразок, встановлені найважливіші типи зв’язків комунікативних ходів (реплік) у їх спілкуванні.