Внимание!!!

Ця книжка є одним з перших досліджень з історії церковно-державних відносин та релігійного життя в Україні, яке вповні бере до уваги не тільки надбання української та східно-європейської історіографії, але також є вписаним в історіографію світову. Виходячи з власного розуміння проблеми, нових архівних знахідок, чисельних інтерв’ю з учасниками та «самовидцями» подій та процесів, які описуються у книзі, Наталя Шліхта підважує спрощенні уявлення про незмінну тоталітарну радянську систему, колаборацію тих хто належав до толєрованих деражавою церков та ексклюзивне мученичество інших. Така увага до втраченого «сірого», повсякденного у житті ієрархів, священників, вірних та чиновників, які наглядали за ними дає можливість представити (і головне зрозуміти) згублені сьогодні коди їхньої щоденної поведінки та відтворити застосовані ними стратегії виживання. Найбільш цікавими і мабуть найбільш контроверсійними є ті частини кижки, де йдеться про «воз’єднаних», колишніх греко-католиків, яких влада примусила «повернутися до віри батьків», тобто православ’я. Історія церкви без святих та апостатів, яка представлена у цій книзі, насправді є історією надзвичайно героїчною. Але головна її заслуга це не в де-героїзації старих героїв чи створенні нових, а в наданні нам можливості краще зрозуміти світ, з яким ми продовжуємо зтикатися у сучасному житті, але усе менше і менше розуміємо. Сергій Плохій